● Удосконалення ранньої діагностики когнітивних порушень при церебральній хворобі малих судин осіб, які зазнали радіаційного впливу за різних сценаріїв опромінення та психоемоційного стресу
● Заходи спрямовані на попередження несприятливого впливу соціально-економічних, екологічних і соціально-психологічних факторів на стан здоров’я населення зони спостереження АЕС
● Реконструкція індивідуалізованих доз опромінення мешканців Вараського, Звягельського та Чернігівського районів, облікованих у Державному реєстрі України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

● Краї резекції при органозберігаючих операціях з приводу раку молочної залози
● Токсичні ураження печінки у онкологічних хворих при хіміотерапії
● Стан остеону у дітей, хворих на гострі лейкемії, з урахуванням обміну заліза та формування груп ризику з гематологічної патології серед дитячого населення України
● Дозиметрична паспортизація населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС

● Діагностика, сортування, профілактика та лікування гострої променевої хвороби в умовах воєнного стану та бойових дій

● Обгрунтування норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії з урахуванням екологічних умов проживання населення, яке мешкає на територіях радіоекологічного контролю
● Діагностика і моніторинг радіаційно-асоційованої цереброофтальмологічної патології у віддалений період після опромінення у дорослому віці та внутрішньоутробно з урахуванням нейрофізіологічних параметрів та використанням телемедицини під час пандемії COVID-19
● Ретроспективна реконструкція індивідуалізованих доз опромінення суб’єктів Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
● Основні непухлинні захворювання у мешканців рзт віком до 18 років на дату аварії на ЧАЕС. Заходи профілактики у віддаленому післяаварійному періоді
● Основні непухлинні захворювання у дітей (перше покоління нащадків), народжених батьками, проживаючими на радіоактивно забруднених територіях України.Заходи оптимізації медико-соціальної допомоги
● Заходи з підвищення ефективності діяльності АЕС і управлінських структур зони спостереження у формуванні готовності громад до радіаційних ризиків на випадок надзвичайної ситуації (питання комунікації та інформування в зоні спостереження АЕС)
● Значення індивідуальної оцінки експресії генів ATM/CHEK2/P53/PUMA каскаду для прогнозування розвитку онкологічної трансформації у віддаленому періоді після опромінення

● Використання анторопоморфних гетерогенних фізичних фантомів людини різного віку для експериментального визначення доз на органи пацієнтів при променевій терапії та діагностичному опроміненні
● Практичні підходи до діагностики інфікування SARS-COV-2 за допомогою імуноферментного аналізу
● Сучасні аспекти хірургічного лікування раку молочної залози

● Значення мутацій гена NOTCH1 для прогнозу перебігу хронічної лімфоцитарної лейкемії

● Моніторинг здоров’я за показниками смертності осіб, які були дітьми та підлітками на час аварії на Чорнобильській атомній електростанції та проживають на радіоактивно забруднених територіях
● Ранній прогностичний маркер ефективної відповіді на терапію інгібіторами тирозинкіназ у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію
● Алгоритми діагностики пострадіаційних афективних і когнітивних розладів з урахуванням впливу генних поліморфізмів
● Застосування нових біологічних маркерів у діагностиці ефектів іонізуючої радіації в імунній системі людини
● Радіологічний моніторинг населення у надзвичайних ситуаціях опромінення
● Забезпечення радіологічного моніторингу персоналу в надзвичайних ситуаціях опромінення
● Шляхи корекції організованого харчування дітей середнього шкільного віку, які мешкають на територіях радіоекологічного контролю
● Заходи з оптимізації складових якості життя та соціально-економічної компенсації ризиків для населення зони спостереження АЕС
● Реконструкція індивідуалізованих доз опромінення суб’єктів державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, що проживають у окремих районах Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської областей
● Клінічні та імуногенетичні прояви ураження бронхолегеневої системи у віддаленому періоді аварії на ЧАЕС
● Стан здоров’я дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС. Стратегічні напрямки профілактики непухлинних захворювань у віддаленому періоді

● Критерії оцінки науково-дослідних робіт в галузі радіаційної медицини. 
● Кардіо- і цереброваскулярна патологія у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Фактори ризику, напрямки оптимізації медичного контролю і заходів профілактики.     
● Особливості формування дози внутрішнього опромінення населення радіокативно забруднених територій у віддалений період аварії на ЧАЕС та заходи щодо зниження рівнів внутрішнього опромінення мешканців цих районів.    
● Медико-соціальна допомога постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС з інвалідизуючими нервово-психічними розладами.     
● Методологія ранньої неінвазивної діагностики фіброзу печінки у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.     
● Удосконалення профілактики і лікування нервово-психічних розладів у жінок, які постраждали внаслідок радіаційної надзвичайної ситуації.      
● Значення поліморфізму rs6449182 гена CD38 для ризику розвитку і прогнозу загального виживання хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію.      
● Організаційна структура блоку інтенсивної нейропсихіатричної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних радіаційних ситуацій.      
● Диспансерний нагляд за пацієнтами дитячого віку із злоякісними захворюваннями системи крові педіатром та лікарем загальної практики – сімейної медицини.    
● Охорона психічного здоров’я при радіаційних аваріях на ядерних реакторах та застосуванні “брудної бомби” і тактичної ядерної зброї.     
● Оцінка ефективної дози опромінення лікарів- інтервенційних радіологів при використанні засобів індивідуального захисту за допомогою кількох персональних дозиметрів.    
● Особливості надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги при комбінованих радіаційних ураженнях.   
● Оптимізація харчового раціону як чинник формування мотивацій до фізичної активності дітей середнього шкільного віку та збереження здоров’я.   
● Застосування молекулярних та психометричних показників для удосконалення діагностики віддалених пострадіаційних когнітивних розладів. 
● Алгоритм визначення генетичної схильності до розвитку раку молочної залози у жінок, які зазнали дії іонізуюучої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС.     
● Алгоритм діагностики мієлопроліферативних новоутворень з еозинофілією. Диференційна діагностика злоякісних і доброякісних лімфаденопатій.    
● Визначення мутацій генів TP53 і SF3B1 у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію: прогностичне значення, групи ризику.     
● Поліморфізм гену фосфодіестерази в оцінці ризику розвитку та прогресування ішемічної хвороби серця у осіб, які зазнали радіаційного впливу   
● Вдосконалення психосоціальної реабілітації постраждалих внаслідок великомасштабної радіаційної аварії  
● Заходи з оптимізації поведінки населення, спрямованої на збереження здоров’я, та соціально-управлінської складової радіаційного ризику на території зони спостереження АЕС     

● Досвід оптимізації оцінок рівнів захворюваності на злоякісні новоутворення в умовах негативного впливу форс-мажорних обставин на систему моніторингу стану здоров’я постраждалих
● Рекомендації щодо готовності до надзвичайних радіаційних ситуацій
● Особливості нетравматичних змін органа зору військовослужбовців Сил оборони України внаслідок бойових дій
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2025 році
● Забезпечення приладами радіаційного контролю медичних установ України станом на 2025 рік
● Технологія отримання та застосування багатої тромбоцитами плазми для лікування хворих на гемофілію з артропатіями
● Застосування Радіогардази-Cs для декорпорації Цезію 
● Про інформаційні листи щодо застосування декорпорантів (Дитрипентат-Хейл і Радіогардаза-Cs) для виведення радіонуклідів
● Застосування Дитрипентату-Хейл (DTPА) для декорпорації радіонуклідів
● Удосконалення ефективності та безпеки лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями, яким планується променева терапія, через визначення їх індивідуальної чутливості до іонізуючого випромінювання

● УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ ОПИТУВАЛЬНИКА PITTSBURGH SLEEP QUALITY INDEX
● Мультимодальні викликані потенціали головного мозку людини як об’єктивний метод психофізіологічної оцінки стану центральної нервової системи за поєднаного впливу психоемоційного стресу та малих доз іонізуючого випромінювання
● Модель раннього прогнозування несприятливого перебігу ішемічної хвороби серця в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії з документованим атеросклерозом коронарних артерій
● Індивідуалізоване дозування вітаміну D у опромінених і неопромінених осіб
● Відносні ризики смертності учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від непухлинних хвороб у віддалений період після Чорнобильської катастрофи
● Невизначеності доз внутрішнього опромінення людини у надзвичайних та інших ситуаціях опромінення
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів Народицької селищної територіальної громади Житомирської області
● Спосіб оцінки ризику венозної тромбоемболії в амбулаторних пацієнтів із постковідним синдромом  

● Пріоритетні напрями моніторингу випадків злоякісних новоутворень серед населення УКРАЇНИ у віддалений період після аварії на ЧАЕС
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Рівненської області у 2023 році
● Основні закономірності смертності від провідних груп непухлинних хвороб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та мешканців радіоактивно забруднених територій
● Дозові критерії протирадіаційного захисту населення, персоналу та військовослужбовців у період воєнного стану
● Стан остеону у дітей, хворих на гострі лейкемії, з урахуванням обміну заліза та формування груп ризику з гематологічної патології серед дитячого населення України
● Рекомендації щодо підвищення стійкості та ефективності діяльності вітчизняної охорони здоров’я в умовах застосування ядерної зброї чи радіаційної аварії

● Спосіб оцінки маркерів оксидативного стресу у дітей, які мешкають за умов хронічного надходження до організму радіонуклідів з тривалим періодом напіврозпаду, залучених до ситуацій воєнного часу ● Проблема опромінення нецільових органів при медичній візуалізації та ризик віддалених ефектів опромінення нормальних тканин та органів пацієнта
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2022 році

● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів Народицького району Житомирської області у червні 2021 року
● Основні непухлинні захворювання у осіб, евакуйованих із 30-км зони чаес у віці до 18 років, залежно від віку, статі і часу з дати аварії. Період спостереження 1988–2016 рр.
● Макулярна дегенерація як потенційна загроза розвитку слабкозоркості у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання
● Дозування вітаміну D у постраждалих осіб, внаслідок аварії на ЧАЕС
● Оптимізована модель моніторингу стану здоров’я учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії зі стенозуючим атеросклерозом коронарних артерій на основі визначення відносної довжини теломер лімфоцитів периферичної крові та структурно-функціонального стану міокарда

● Система медичного моніторингу на первинній ланці стану здоров’я першого покоління нащадків, які народилися від постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і проживають на радіоактивно забруднених територіях
● Непухлинна захворюваність мешканців радіоактивно забруднених територій України, опромінених у дитячому віці, у віддаленому періоді аварії на ЧАЕС
● Лікувально-профілактичні заходи порушень опорнорухового апарату у дітей, хворих на гострі лейкемії, та дітей з гіпермобільністю суглобів
● Лікування та профілактика порушень колагену кісткової тканини у дітей пубертатного віку
● Оцінка стану процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій
● Поширеність гаплотипових сполучень та ізольованих генів головного комплексу гістосумісності у жителів центрального гено-географічного регіону України прівняно з HLA-структурою населення європейських країн
● Зорові викликані потенціали на реверсивний шаховий патерн та зорові когнітивні викликані потенціали як об’єктивний метод діагностики органічних уражень зорового аналізатора у віддалений період після впливу іонізуючого випромінювання за різних сценаріїв опромінення головного мозку людини
● Результати ЛВЛ-моніторингу окремих населених пунктів Рокитнівсього району рівненської області у вересні 2020 року
● Прогнозні оцінки (до 2028 р.) рівня і структури захворюваності на злоякісні новоутворення мешканців найбільш забруднених радіонуклідами територій України

● Непухлинні захворювання у першого покоління нащадків мешканців радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС
● Використання гетерогенних антропоморфних фізичних фантомів, що репрезентують осіб різного віку, для визначення доз на органи при променевій терапії та діагностичному опроміненні
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2019 році

● Показники інвалідності від непухлинних хвороб дорослого населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС та учасників ЛНА на ЧАЕС 1986–1987 рр., віком 18-60 років на момент аварії.
Період спостереження 1988-2016 рр.
● Прогнозування розвитку ішемічної хвороби серця у чоловіків і жінок, які зазнали радіаційного впливу
● Комплексне застосування арт-терапії та світлоакупунктури для корекції психовегетативних розладів у дітей, які зазнали дії стресових чинників
● Оцінка ризиків виникнення раку щитоподібної залози серед учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій житомирської області у 2018 році
● Противірусна терапія в комплексному лікуванні хворих на неалкогольний стеатогепатит

● Показники рівня, структури непухлинної захворюваності, інвалідності, смертності населення радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС
● Експериментальна модель клінічних нейрорадіоембріологічних ефектів пренатального опромінення 131I на головний мозок
● Застосування цитруліну для корекції ендотеліальної дисфункції у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій
● Алгоритм діагностики та корекція змін в опорно-руховому апараті у дітей з гострими лейкеміями у віддалений період після Чорнобильської аварії
● Заходи з реабілітації хворих з вогнепальними травмами м’яких тканин та переломами кісток
● Прогностичні критерії ефективності лікування із включенням аутологічної трансплантації стовбурових клітин периферичної крові у хворих на плазмоклітинну мієлому
● Особливості формування захворюваності на злоякісні новоутворення основних груп населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС, за результатами довгострокового моніторингу
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Рівненської області у 2017 році

● Спосіб визначення радіаційно-індукованого цитогенетичного ефекту і рівня хромосомної нестабільності внаслідок ефекту свідка в лімфоцитах крові людини
● Діагностика хвороби Гоше у пацієнтів, яким планується проведення спленектомії
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2016 році

● Клініко-функціональні та структурні особливості хронічного обструктивного захворювання легень в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді
● Результати дослідження динаміки виникнення випадків злоякісних новоутворень у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи за результатами 25-річного епідеміологічного моніторингу
● Результати комплексного радіаційного моніторингу. Основні чинники формування дози внутрішнього опромінення мешканців окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій житомирської області
● Визначення інтегрального показника функціонального стану антиоксидантної системи – фактора АОС для прогнозування ризику розвитку фіброзу печінки

● Результати першого національного інтеркалібрування лабораторій індивідуального дозиметричного контролю в Україні
Автори: Чумак В.В., Волоський В.М., Моргун А.О., Баханова О.В., Деняченко Н.П. — Київ: 2014