Наукове видання
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології
Наукові дослідження у сфері радіаційної медицини, радіобіології, дозиметрії, радіаційної безпеки та медичних наслідків опромінення.
Монографії
1. ОБ’ЄДНАНІ ЧОРНОБИЛЕМ Науково-пібліцистичний нарис
2. ТРИДЦЯТЬ П’ЯТЬ РОКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ: РАДІОЛОГІЧНІ ТА МЕДИЧНІ НАСЛІДКИ, СТРАТЕГІЇ ЗАХИСТУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ Національна доповідь України
3. THIRTY-FIVE YEARS OF THE CHORNOBYL DISASTER: RADIOLOGICAL AND MEDICAL CONSEQUENCES, STRATEGIES OF PROTECTION AND REVIVAL National Report of Ukraine
4. ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ – Випуск 23 – 2018 (Збірник наукових праць)
5. ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ – Випуск 22 – 2017 (Збірник наукових праць)
6. ПРОБЛЕМИ РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ ТА РАДІОБІОЛОГІЇ – Випуск 21 – 2016 (Збірник наукових праць)
7. Monograph “Health effects of Chornobyl accident – 30 years aftermath” (2016)
8. ТРИДЦЯТЬ РОКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ: РАДІОЛОГІЧНІ ТА МЕДИЧНІ НАСЛІДКИ Національна доповідь України
9. Міжнародна наукова конференція «Радіологічні та медичні наслідки Чорнобильської катастрофи – тридцять років по тому» : програма і тези доповідей, 18–19 квітня 2016 р., м. Київ, Україна. – Київ, 2016. – 318 с.
10. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції / За ред. О.Ф. Возіанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. — Київ: ДІА, 2007. — 800 с.
11. Демографические потери Украины от Чернобыльской катастрофы / Николай Омельянец, Наталья Гунько, Наталья Дубовая. – Германия : Palmarium Academic Publishing, 2015. – ISBN 978-3-659-60175-0. – 193 с.
12. ЛЕКЦІЯ: Індивідуальна готовність та реагування при уражаючих чинниках ядерного вибуху / Валентина Прилипко – Київ, 202
Методичні рекомендації
2025
● Використання молекулярних та клітинних маркерів інфламейджингу для визначення ризику розвитку соматичної патології у віддаленому періоді після опромінення
● Тамоксифен і тореміфен два найчастіше використовувані антиестрогени в лікуванні раку молочної залози
● Тактика ведення пацієнтів з хронічною лімфоцитарною лейкемією на різних етапах інфікування COVID-192024
● Удосконалення ранньої діагностики когнітивних порушень при церебральній хворобі малих судин осіб, які зазнали радіаційного впливу за різних сценаріїв опромінення та психоемоційного стресу
● Заходи спрямовані на попередження несприятливого впливу соціально-економічних, екологічних і соціально-психологічних факторів на стан здоров’я населення зони спостереження АЕС
● Реконструкція індивідуалізованих доз опромінення мешканців Вараського, Звягельського та Чернігівського районів, облікованих у Державному реєстрі України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи2023
● Краї резекції при органозберігаючих операціях з приводу раку молочної залози
● Токсичні ураження печінки у онкологічних хворих при хіміотерапії
● Стан остеону у дітей, хворих на гострі лейкемії, з урахуванням обміну заліза та формування груп ризику з гематологічної патології серед дитячого населення України
● Дозиметрична паспортизація населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС2021
● Обгрунтування норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії з урахуванням екологічних умов проживання населення, яке мешкає на територіях радіоекологічного контролю
● Діагностика і моніторинг радіаційно-асоційованої цереброофтальмологічної патології у віддалений період після опромінення у дорослому віці та внутрішньоутробно з урахуванням нейрофізіологічних параметрів та використанням телемедицини під час пандемії COVID-19
● Ретроспективна реконструкція індивідуалізованих доз опромінення суб’єктів Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
● Основні непухлинні захворювання у мешканців рзт віком до 18 років на дату аварії на ЧАЕС. Заходи профілактики у віддаленому післяаварійному періоді
● Основні непухлинні захворювання у дітей (перше покоління нащадків), народжених батьками, проживаючими на радіоактивно забруднених територіях України.Заходи оптимізації медико-соціальної допомоги
● Заходи з підвищення ефективності діяльності АЕС і управлінських структур зони спостереження у формуванні готовності громад до радіаційних ризиків на випадок надзвичайної ситуації (питання комунікації та інформування в зоні спостереження АЕС)
● Значення індивідуальної оцінки експресії генів ATM/CHEK2/P53/PUMA каскаду для прогнозування розвитку онкологічної трансформації у віддаленому періоді після опромінення2020
● Використання анторопоморфних гетерогенних фізичних фантомів людини різного віку для експериментального визначення доз на органи пацієнтів при променевій терапії та діагностичному опроміненні
● Практичні підходи до діагностики інфікування SARS-COV-2 за допомогою імуноферментного аналізу
● Сучасні аспекти хірургічного лікування раку молочної залози2018
● Моніторинг здоров’я за показниками смертності осіб, які були дітьми та підлітками на час аварії на Чорнобильській атомній електростанції та проживають на радіоактивно забруднених територіях
● Ранній прогностичний маркер ефективної відповіді на терапію інгібіторами тирозинкіназ у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію
● Алгоритми діагностики пострадіаційних афективних і когнітивних розладів з урахуванням впливу генних поліморфізмів
● Застосування нових біологічних маркерів у діагностиці ефектів іонізуючої радіації в імунній системі людини
● Радіологічний моніторинг населення у надзвичайних ситуаціях опромінення
● Забезпечення радіологічного моніторингу персоналу в надзвичайних ситуаціях опромінення
● Шляхи корекції організованого харчування дітей середнього шкільного віку, які мешкають на територіях радіоекологічного контролю
● Заходи з оптимізації складових якості життя та соціально-економічної компенсації ризиків для населення зони спостереження АЕС
● Реконструкція індивідуалізованих доз опромінення суб’єктів державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, що проживають у окремих районах Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської областей
● Клінічні та імуногенетичні прояви ураження бронхолегеневої системи у віддаленому періоді аварії на ЧАЕС
● Стан здоров’я дорослого населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС. Стратегічні напрямки профілактики непухлинних захворювань у віддаленому періодіАрхів
● Критерії оцінки науково-дослідних робіт в галузі радіаційної медицини.
● Кардіо- і цереброваскулярна патологія у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Фактори ризику, напрямки оптимізації медичного контролю і заходів профілактики.
● Особливості формування дози внутрішнього опромінення населення радіокативно забруднених територій у віддалений період аварії на ЧАЕС та заходи щодо зниження рівнів внутрішнього опромінення мешканців цих районів.
● Медико-соціальна допомога постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС з інвалідизуючими нервово-психічними розладами.
● Методологія ранньої неінвазивної діагностики фіброзу печінки у хворих із хронічними дифузними захворюваннями печінки, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
● Удосконалення профілактики і лікування нервово-психічних розладів у жінок, які постраждали внаслідок радіаційної надзвичайної ситуації.
● Значення поліморфізму rs6449182 гена CD38 для ризику розвитку і прогнозу загального виживання хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію.
● Організаційна структура блоку інтенсивної нейропсихіатричної допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних радіаційних ситуацій.
● Диспансерний нагляд за пацієнтами дитячого віку із злоякісними захворюваннями системи крові педіатром та лікарем загальної практики – сімейної медицини.
● Охорона психічного здоров’я при радіаційних аваріях на ядерних реакторах та застосуванні “брудної бомби” і тактичної ядерної зброї.
● Оцінка ефективної дози опромінення лікарів- інтервенційних радіологів при використанні засобів індивідуального захисту за допомогою кількох персональних дозиметрів.
● Особливості надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги при комбінованих радіаційних ураженнях.
● Оптимізація харчового раціону як чинник формування мотивацій до фізичної активності дітей середнього шкільного віку та збереження здоров’я.
● Застосування молекулярних та психометричних показників для удосконалення діагностики віддалених пострадіаційних когнітивних розладів.
● Алгоритм визначення генетичної схильності до розвитку раку молочної залози у жінок, які зазнали дії іонізуюучої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС.
● Алгоритм діагностики мієлопроліферативних новоутворень з еозинофілією.
● Диференційна діагностика злоякісних і доброякісних лімфаденопатій.
● Визначення мутацій генів TP53 і SF3B1 у хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію: прогностичне значення, групи ризику.
● Поліморфізм гену фосфодіестерази в оцінці ризику розвитку та прогресування ішемічної хвороби серця у осіб, які зазнали радіаційного впливу.
● Вдосконалення психосоціальної реабілітації постраждалих внаслідок великомасштабної радіаційної аварії.
● Заходи з оптимізації поведінки населення, спрямованої на збереження здоров’я, та соціально-управлінської складової радіаційного ризику на території зони спостереження АЕС.
Інформаційні листи
2026
● Алгоритм визначення ступеня ризику розвитку аутоімунного гемолізу при В-клітинних неходжкінських лімфомах
● Квест-орієнтована методика розвитку самоефективності та стресостійкості у дітей та підлітків
● Застосування пробіотиків для профілактики інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію
● Оптико-стимульована люмінесценція кухонної солі: новий підхід до масового моніторингу індивідуальних доз населення у надзвичайних ситуаціях2025
● Досвід оптимізації оцінок рівнів захворюваності на злоякісні новоутворення в умовах негативного впливу форс-мажорних обставин на систему моніторингу стану здоров’я постраждалих
● Рекомендації щодо готовності до надзвичайних радіаційних ситуацій
● Особливості нетравматичних змін органа зору військовослужбовців Сил оборони України внаслідок бойових дій
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2025 році
● Забезпечення приладами радіаційного контролю медичних установ України станом на 2025 рік
● Технологія отримання та застосування багатої тромбоцитами плазми для лікування хворих на гемофілію з артропатіями
● Застосування Радіогардази-Cs для декорпорації Цезію
● Про інформаційні листи щодо застосування декорпорантів (Дитрипентат-Хейл і Радіогардаза-Cs) для виведення радіонуклідів
● Застосування Дитрипентату-Хейл (DTPА) для декорпорації радіонуклідів
● Удосконалення ефективності та безпеки лікування пацієнтів з онкологічними захворюваннями, яким планується променева терапія, через визначення їх індивідуальної чутливості до іонізуючого випромінювання2024
● УКРАЇНСЬКА ВЕРСІЯ ОПИТУВАЛЬНИКА PITTSBURGH SLEEP QUALITY INDEX
● Мультимодальні викликані потенціали головного мозку людини як об’єктивний метод психофізіологічної оцінки стану центральної нервової системи за поєднаного впливу психоемоційного стресу та малих доз іонізуючого випромінювання
● Модель раннього прогнозування несприятливого перебігу ішемічної хвороби серця в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії з документованим атеросклерозом коронарних артерій
● Індивідуалізоване дозування вітаміну D у опромінених і неопромінених осіб
● Відносні ризики смертності учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від непухлинних хвороб у віддалений період після Чорнобильської катастрофи
● Невизначеності доз внутрішнього опромінення людини у надзвичайних та інших ситуаціях опромінення
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів Народицької селищної територіальної громади Житомирської області
● Спосіб оцінки ризику венозної тромбоемболії в амбулаторних пацієнтів із постковідним синдромом2023
● Пріоритетні напрями моніторингу випадків злоякісних новоутворень серед населення УКРАЇНИ у віддалений період після аварії на ЧАЕС
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Рівненської області у 2023 році
● Основні закономірності смертності від провідних груп непухлинних хвороб учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та мешканців радіоактивно забруднених територій
● Дозові критерії протирадіаційного захисту населення, персоналу та військовослужбовців у період воєнного стану
● Стан остеону у дітей, хворих на гострі лейкемії, з урахуванням обміну заліза та формування груп ризику з гематологічної патології серед дитячого населення України
● Рекомендації щодо підвищення стійкості та ефективності діяльності вітчизняної охорони здоров’я в умовах застосування ядерної зброї чи радіаційної аварії2022
● Спосіб оцінки маркерів оксидативного стресу у дітей, які мешкають за умов хронічного надходження до організму радіонуклідів з тривалим періодом напіврозпаду, залучених до ситуацій воєнного часу ● Проблема опромінення нецільових органів при медичній візуалізації та ризик віддалених ефектів опромінення нормальних тканин та органів пацієнта
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2022 році2021
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів Народицького району Житомирської області у червні 2021 року
● Основні непухлинні захворювання у осіб, евакуйованих із 30-км зони чаес у віці до 18 років, залежно від віку, статі і часу з дати аварії. Період спостереження 1988–2016 рр.
● Макулярна дегенерація як потенційна загроза розвитку слабкозоркості у осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання
● Дозування вітаміну D у постраждалих осіб, внаслідок аварії на ЧАЕС
● Оптимізована модель моніторингу стану здоров’я учасників ліквідації наслідків Чорнобильської аварії зі стенозуючим атеросклерозом коронарних артерій на основі визначення відносної довжини теломер лімфоцитів периферичної крові та структурно-функціонального стану міокарда2020
● Система медичного моніторингу на первинній ланці стану здоров’я першого покоління нащадків, які народилися від постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і проживають на радіоактивно забруднених територіях
● Непухлинна захворюваність мешканців радіоактивно забруднених територій України, опромінених у дитячому віці, у віддаленому періоді аварії на ЧАЕС
● Лікувально-профілактичні заходи порушень опорнорухового апарату у дітей, хворих на гострі лейкемії, та дітей з гіпермобільністю суглобів
● Лікування та профілактика порушень колагену кісткової тканини у дітей пубертатного віку
● Оцінка стану процесів перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій
● Поширеність гаплотипових сполучень та ізольованих генів головного комплексу гістосумісності у жителів центрального гено-географічного регіону України прівняно з HLA-структурою населення європейських країн
● Зорові викликані потенціали на реверсивний шаховий патерн та зорові когнітивні викликані потенціали як об’єктивний метод діагностики органічних уражень зорового аналізатора у віддалений період після впливу іонізуючого випромінювання за різних сценаріїв опромінення головного мозку людини
● Результати ЛВЛ-моніторингу окремих населених пунктів Рокитнівсього району рівненської області у вересні 2020 року
● Прогнозні оцінки (до 2028 р.) рівня і структури захворюваності на злоякісні новоутворення мешканців найбільш забруднених радіонуклідами територій України2019
● Непухлинні захворювання у першого покоління нащадків мешканців радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС
● Використання гетерогенних антропоморфних фізичних фантомів, що репрезентують осіб різного віку, для визначення доз на органи при променевій терапії та діагностичному опроміненні
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2019 році2018
● Показники інвалідності від непухлинних хвороб дорослого населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС та учасників ЛНА на ЧАЕС 1986–1987 рр., віком 18-60 років на момент аварії.Період спостереження 1988-2016 рр.
● Прогнозування розвитку ішемічної хвороби серця у чоловіків і жінок, які зазнали радіаційного впливу
● Комплексне застосування арт-терапії та світлоакупунктури для корекції психовегетативних розладів у дітей, які зазнали дії стресових чинників
● Оцінка ризиків виникнення раку щитоподібної залози серед учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій житомирської області у 2018 році
● Противірусна терапія в комплексному лікуванні хворих на неалкогольний стеатогепатит2017
● Показники рівня, структури непухлинної захворюваності, інвалідності, смертності населення радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на ЧАЕС
● Експериментальна модель клінічних нейрорадіоембріологічних ефектів пренатального опромінення 131I на головний мозок
● Застосування цитруліну для корекції ендотеліальної дисфункції у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій
● Алгоритм діагностики та корекція змін в опорно-руховому апараті у дітей з гострими лейкеміями у віддалений період після Чорнобильської аварії
● Заходи з реабілітації хворих з вогнепальними травмами м’яких тканин та переломами кісток
● Прогностичні критерії ефективності лікування із включенням аутологічної трансплантації стовбурових клітин периферичної крові у хворих на плазмоклітинну мієлому
● Особливості формування захворюваності на злоякісні новоутворення основних груп населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС, за результатами довгострокового моніторингу
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Рівненської області у 2017 році2016
● Спосіб визначення радіаційно-індукованого цитогенетичного ефекту і рівня хромосомної нестабільності внаслідок ефекту свідка в лімфоцитах крові людини
● Діагностика хвороби Гоше у пацієнтів, яким планується проведення спленектомії
● Результати комплексного радіаційно-гігієнічного моніторингу окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій Київської області у 2016 році2015
● Клініко-функціональні та структурні особливості хронічного обструктивного захворювання легень в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому післяаварійному періоді
● Результати дослідження динаміки виникнення випадків злоякісних новоутворень у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи за результатами 25-річного епідеміологічного моніторингу
● Результати комплексного радіаційного моніторингу. Основні чинники формування дози внутрішнього опромінення мешканців окремих населених пунктів радіоактивно забруднених територій житомирської області
● Визначення інтегрального показника функціонального стану антиоксидантної системи – фактора АОС для прогнозування ризику розвитку фіброзу печінки
Збірники наукових праць
Проблеми радіаційної медицини та радіобіології
Гематологія і переливання крові
Збірники наукових праць
Наукові видання ННЦРМГО: дослідження, архіви випусків та інформація для авторів
Наукове видання
Гематологія і переливання крові
Окремий ресурс наукового видання, присвяченого гематології та питанням переливання крові. Перейдіть на офіційний сайт, щоб ознайомитися з його матеріалами.
Офіційний вебсайт видання
Посилання відкривають окремі офіційні сайти видань у новій вкладці.
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України»
Графік роботиПн–Пт 08:00–17:00
Навігація
Контакти
Доросла(044) 450 82 00 (097) 285 79 59
Дитяча(044) 450 81 83 (067) 385 47 96
Стаціонар(044) 452 51 24
Пацієнтам
Записуйтеся на консультацію онлайн або підтримайте роботу ННЦРМГО.
© 2026 CREATED BY NNCRMHO | ALL RIGHT RESERVED
Державна установа «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології Національної академії медичних наук України»
Графік роботиПн–Пт 08:00–17:00
Навігація
Контакти
Доросла(044) 450 82 00 (097) 285 79 59
Дитяча(044) 450 81 83 (067) 385 47 96
Стаціонар(044) 452 51 24
Пацієнтам
Записуйтеся на консультацію онлайн або підтримайте роботу ННЦРМГО.
© 2026 CREATED BY NNCRMHO | ALL RIGHT RESERVED